Тренувальний процес дітей-спортсменів завжди трьохсторонній. В ньому велику роль грає взаємодія між тренером та батьками.
Дії батьків можуть як позитивно впливати на спортивний результат дитини, так і негативно.
В першу чергу, батьки мають давати цілковиту підтримку та прийняття своїй дитині. Вони мають проявлятися у безумовній любові, дитина має відчувати, що ставлення до неї не залежить від її результатів в спорті. В готовності йти на жертви заради спортсменки: поїздка вихідного дня чи якесь свято не стане на заваді тренуванням чи змаганням, що сім’я готова поставити спортивне життя дитини вище власних бажань.
Батьки повинні підтримувати позитивне ставлення спортсмена до спорту, розуміти, що це важка праця і допомагати з усіма іншими справами, щоб дати можливість відпочити після тренування.
Останнім часом, через надмірну залученість батьків до спортивних занять дитини, їхні дії можуть нести і негативні наслідки у формуванні особистості спортсмена. Негативно впливають настанови батьків, які суперечать вказівкам тренера, агресивні висловлювання в бік суперників, обговорювання інших дітей, надмірний тиск з боку батьків.
Звичайно, кожна мама хоче бачити високий результат на змаганнях і, дуже часто, починає тиснути на свою дитину: порівнюючи її з іншими дітьми, «вона виконує, а ти чому цього не робиш»; залишає понаднормово працювати в залі, коли тренер уже відпустив дитину з заняття; влаштовує додаткові тренування без відома тренера; заставляє дитину приймати участь у різних майстеркласах та всіляких гімнастичних марафонах. На якомусь етапі всі ці дії ведуть до покращення результату, призових місць та задоволення батьківських амбіцій, але, в якийсь момент, дитина «ламається», відбувається емоційне та фізичне вигорання і вона просто відмовляється йти в зал. В цей період найлегше втратити хорошу гімнастку, коли зал її просто остогид і вона залишає заняття.
Також така поведінка батьків говорить про недовіру до тренера та позицію: з нами не допрацьовують, я знаю як краще тренувати свою дитину.
Щоб тренування були результативні і дитина не розлюбила спорт батькам варто дотримуватись таких рекомендацій:
- Довіряйте своєму тренеру, вона точно знає, як тренувати вашу дитину.
- Не обговорюйте рішення тренера з дитиною, не піддавайте сумніву її дії.
- Підтримуйте авторитет тренера.
- Не чекайте швидких результатів.
- Підтримуйте свою дитину, а не принижуйте її
- Вірте в свою дитину, порівнюйте її тільки саму з собою, а не з іншими.
- Привчіть юну гімнастку до режиму дня та правильного харчування.
Тільки тоді, коли кожен в цій системі виконує свою роль на 100%, займається тим, що він найкраще вміє: тренер – тренує, батьки – підтримують та розділяють захоплення, дитина – тренується, можливий найвищий результат. Тоді гімнастка зможе залишатися в спорті надовго і займати призові місця не лише у віці 5-9 років, а й старшому, коли потрібно докладати найбільше зусиль, коли починається справжня боротьба у вже не дитячому спорті.